«ТойХтоПройшовКрізьВогонь» – шедевр українського кінематографу. ВІДЕО
Чесно кажучи, після української прем’єри – фільму «Штольня» – моє ставлення до українського сучасного кіно було упередженим. Але, дізнавшись про те, що Михайло Іллєнко, режисер таких стрічок як «Кожний мисливець бажає знати…», «Сьомий маршрут», зняв романтичну баладу «ТойХтоПройшовКрізьВогонь»,
я зрозуміла, що це буде справжньою культурною подією в Україні. І не помилилася.
В основу сюжетної лінії фільму покладені реальні події – історія льотчика авіації Дальньої дії Івана Івановича Даценка, уродженця селища Чернечний Яр Полтавської губернії. У 1944 році його літак був збитий поблизу Львова. Івана вважали вбитим. Однак є припущення, що, втікши з німецького полону, він опинився у радянських таборах. Йому вдалося втекти і звідти, і через Чукотку він потрапив на Аляску, а потім – до Канади, де став вождем індіанців.
У 1967 році делегація радянських артистів відвідала Монреаль і вождь місцевого племені ірокезів звернувся до них… українською мовою!
У 2002 році у телепрограмі «Чекай мене» племінниця Даценка розшукувала Івана і спеціальна експертиза фото засвідчила, що український льотчик і вождь індіанців – одна і та ж сама людина.
Костянтин Коновалов і Денис Замрій вирішили написати сценарій, засновуючись на цій історії, який був значно перероблений режисером Михайлом Іллєнко, і у 2007 році розпочалась робота над фільмом. Декілька разів зйомки переривались із-за кризи. Але минулого року фільм бюджетом 16 мільйонів гривень було знято.
Під час перегляду «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» дивуєшся не тільки тому, наскільки влучно використані технічні засоби, як талановито зіграли актори (Дмитро Лінартович, Ольга Гришина, Віталій Лінецький, Іванна Іллєнко, Віктор Андрієнко, Олег Примогенов), але й тому, наскільки можуть традиції українського народу, його духовність переплітатись з культурною світовою спадщиною, пантеїзмом… Наскільки сильною може бути людина, яка не тільки встояла і пройшла через усі випробування, але й зберегла віру в людей, любов до України, пам’ять родини, віру у духовні ідеали…
Якщо б наші діти виховувались саме на таких фільмах як «ТойХтоПройшовКрізьВогонь», наслідуючи героя фільму Івана Додоку, то питань про патріотизм, віру і мову не виникало б.
Ось що каже про фільм режисер Михайло Іллєнко: «У нашій культурі зараз передозування депресивним кіно. Звичайно, у радянський час це був спосіб докричатися, висловити себе, сказати правду… але з часом це стало правилом хорошого тону, увійшло в моду. І ми так цим захопились! Я у свій час так само був захоплений, згадуючи студентські роки. Нині серед студентів вважається, що як глядачі вовком не завили у залі – то це погане кіно.
Ми тепер добре вміємо знімати кіно про ще одного, у якого нічого не вийшло. Це катастрофа – тим самим ми себе занурюємо у якусь безвихідь! Бо у наших глядачів немає героя! А оці кляті голлівудські фільми – та й не лише голлівудські – вони ж пропонують глядачу героя. Того, про якого він міг сказати: «Я б так теж хотів, але чи зміг би?»
Цей герой – це насправді найкращій спосіб запропонувати глядачеві побачити те рідне, що поруч з ним. Зрештою, подарувати йому почуття любові. Власне, ми всі разом, нашою знімальною групою, і зняли такий фільм. Я б це назвав справедливим кіно».
Ось фрагменти цієї зустрічі:
Більш докладніше дізнатись про фільм «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» ви зможете на сайтах:
http://www.imdb.com/title/tt1927035/
https://www.facebook.com/FIRECROSSER